Фото: karpaty.rocks
Прокурори прочитали БукІнфо, нарешті побачили і зрозуміли суспільно важливу проблему з землями водного фонду і почали її вирішувати в інтересах держави та безпеки людей. Проте залишаються без відповіді важливі питання.
Переконана, що завдання журналістики — не просто говорити і показувати, а з написаного чи озвученого отримувати практичний суспільно-позитивний результат.
Ось — чергове!
Днями Чернівецька обласна прокуратура повідомила, що Господарський суд Чернівецької області прийняв до розгляду її позовну заяву в інтересах Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації та Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Ставчанської сільської ради і відкрив провадження у справі № 926/3933/25.
Справа стосується подій літа 2022 року, коли на підставі голої заяви голови сільради Романа Руснака (ніби навіть без відповідного рішення депутатського корпусу) державні реєстратори Кіцманської міської ради зареєстрували у комунальну власність Ставчанської громади кілька земельних ділянок водного фонду разом зі ставами площею 96,7668 га (ця і потрапила наразі в поле зору прокурорів), 54,6531 га, 49,01 га та 115, 6705 га (див. прикріплені файли).
Посадовці, чиї прізвища згадані у прокурорському позові, вирішили скористалися змінами в Земельному кодексі, який надав громадам можливість поповнити майнові активи, визначивши механізм переходу з державної у комунальну власність земель за межами населених пунктів, не сформованих як об’єкт права, без задокументованого землевласника.
Але водночас закон обумовив обставини, за яких такий перехід ніяк неможливий. Серед них — наявність на земельній ділянці нерухомого майна державної власності.
Гідротехнічні споруди на ставчанських ставах якраз належать до такої категорії (див. документ від Фонду держмайна). Земельники, юристи сільради на чолі з її головою не могли про це не знати.
Але питання не тільки в компетенції і сумлінності посадовців місцевого самоврядування разом з державними реєстраторами.
У своїй статті за 31 березня, яка вийшла на БукІнфо, якраз наголошувала, що дотримання букви закону в цій історії — не тільки повага до права. Це перш за все суттєвий практичний зиск для усієї області, бо дозволяє уникнути великих проблем, катастрофічні наслідки яких Буковині добре відомі. А саме — руйнувань і загибелі людей через повені на Пруті та його притоках.
З усією повагою до місцевого самоврядування, конкретно до Ставчанської громади та її ради, мусимо визнати, що забезпечення ефективних протиповеневих заходів (в комплексі організаційного алгоритму і технічних можливостей) повинно перебувати в руках відповідних структур державної влади, для того, зокрема, і створених.
Одна громада ніяк не зможе організувати, а тим більше надати кадрове, фінансове, матеріальне забезпечення, щоб запобігти і мінімізувати наслідки природних і техногенних надзвичайних ситуацій. Іншими словами — об’єктивно не може виконувати функції власника земель водного фонду, які є не лише водним плесом для розведення риби на продаж і диких качок для любителів полювання.
Ставчанські стави, створені на річці Совиця загальнодержавного значення, — це складний інженерний протиповеневий каскадний комплекс з греблями, водоскидами, дамбами, водовідвідними каналами, який має перебувати, що називається, в постійній бойовій готовності.
А от Чернівецька ОВА якраз здатна забезпечити його утримання і належне функціонування через координацію своїх підрозділів, а також структур системи МНС і Державного агентства водних ресурсів. Отже — належно виконувати функції землевласника.
Тож прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Чернівецької області, хай і через три роки з подачі журналістів, але таки звернулися до Господарського суду з позовом усунути перешкоди Чернівецькій обласній військовій адміністрації у праві користування та розпорядження для початку однією земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 7322589700:02:001:0306, площею 96,7668 гектарів і скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на неї за Ставчанською сільською радою від 02.08.2022.
Проте ця судова справа і загалом ця історія окреслили інші важливі проблеми, досі не вирішені.
Найперше йдеться про традиційно неналежне виконання Чернівецькою ОВА/ОДА обов’язків землевласника/розпорядника. Не тільки щодо ділянок водного фонду, але й земель інших категорій, особливо лісогосподарського і природно-заповідного призначення.
Ці землі ніби мають перебувати у державній власності (в нашій області немає комунальних лісів). Але їхні користувачі, державні юрособи, з мовчазної згоди законом визнаного землевласника, не те що роками, а десятиліттями не поспішають оформити на них речове право, виготовити землевпорядну документацію і занести відомості про ділянки в Державний земельний кадастр.
На кадастрових картах громад тисячі гектарів — білі плями. Почасти навіть в межах населених пунктів. Це провокує постійні конфлікти державних структур за межі і право власності з місцевими радами і приватними землевласниками.
У таких випадках (а їх чимало, у тому числі в судових розглядах) прокуратура стає на бік держави. При цьому ч. 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру» наголошує, що прокурор іде в суд, якщо захист державних інтересів не здійснює взагалі або здійснює неналежним чином орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Як от в історії зі ставами на території Ставчанської громади.
Отут питання. Чого бракує обласним адміністраціям, Державній екологічній інспекції Карпатського округу, регіональному управлінню Держгеокадастру, щоб сумлінно виконувати закон і захищати інтереси держави в земельній сфері, в першу чергу вчасним оформленням речових прав? Компетенції, сумлінності, самостійності дій? Чи це зумисне зловживання владою, коли мовчання і бездіяльність красиво спрацьовують на чиюсь протизаконну користь?
А головне — яку вони несуть відповідальність за неналежне виконання обов’язків, що завдає шкоду державним інтересам (приміром, втрату державного майна, незаконне землекористування) і спричинює негативні суспільні наслідки (приміром, руйнування системи протипаводкового захисту)?
Цивільно-правова справа № 926/3933/25, схоже, містить ще й явні ознаки криміналу. Правоохоронні органи повинні надавати об’єктивну оцінку таким випадкам.
Але не тільки вони.
В коментарях до згаданої моєї статті на БукІнфо хтось під ніком «Буковинець» написав, що, мовляв, «до чого тут авторка згадує Чернівецьку обласну раду, якщо питання лежить в площині розгляду і вирішення Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) і територіальних громад? Іноді у авторки зашкалюють протиріччя!».
Жодних протиріч. В облраді, як і в ОВА, працює купа постійних комісій, які зобов’язані хоча б звернути увагу на численні земельні конфлікти між громадами і органами влади, стати на захист закону та інтересів держави.
Або інтересів громад там, де громади мають повне право скористатися змінами Земельного кодексу і зареєструвати за собою ділянки, які через бездіяльність ОВА опинилися в «білих» зонах земельного кадастру і Держреєстру речових прав з невизначеним власником і незаконними користувачами.
Не можуть такі важливі питання пантрувати тільки журналісти.
Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Персональна сторінка у Фейсбук
Джерело
