Фото – Хорольська громада
0Альбіна Ковпак24 січня 2025, 10:01
Олександр Дешевий майже три роки бився з окупантами на півночі, півдні та сході України. Його життя обірвалося у бою.
Про те, що радіотелефоніст повернувся на щиті, повідомили у Хорольській громаді. 23 січня захисника провели у вічність в рідному місті.
Колаж ЗМІСТу
Бойовий шлях Олександра Дешевого
Воїн народився 14 лютого 1969 року в селі Бочки. Мав профтехнічну освіту, освоївши навички ремесла по вичинці та дублюванню шкіри хутрових тварин. Пройшов строкову військову службу в рядах радянської армії та наприкінці 1980-х років воював на території Афганістану.
Після повернення додому працював у базовому сільськогосподарському підприємстві «Україна», найбільше трудового стажу заробив на посаді фуражира свиноферми в ТОВ «Оріон Молоко». Був активним учасником народного аматорського ансамблю пісні і музики «Джерело», заснованого у 1982 році під керівництвом Заслуженого працівника культури України Анатолія Крутька.
«У роки юності та молодості був активним учасником художньої самодіяльності Покровськобагачанського будинку культури. Гарно співав і грав на гітарі, був душею компаній і мав чимало прихильників публіки. У складі ансамблю “Джерело” грав на контрабасі. Був учасником і лауреатом Всеукраїнських творчих конкурсів та фестивалів», – пишуть про воїна у громаді.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, радіотелефоніст Олександр Дешевий став до лав ЗСУ.
Деякий період служив у роті охорони, а згодом потрапив на передову лінію оборони. Захищав від окупантів українську землю на Чернігівщині, Авдіївському напрямку, відбивав атаки під Бахмутом, а наостанок – на Запорізькому напрямку.
На околицях Бахмуту отримав поранення, лікувався і пройшов реабілітацію. Повернувся у стрій до бойових побратимів тримати фронт, мав високий авторитет і повагу серед воїнів стрілецького бату та командування. Відзначений нагрудним знаком «Ветеран війни».
16 січня радіотелефоніст загинув під час виконання бойового завдання. Свого героя навіки втратили дружина, донька, онуки, сестра.
Вічна пам’ять захисникові.
